Тема: Фізика
– наука практична.
Мета: поглиблення знань з фізики, заохочення до вивчення
фізики. Показати розмаїтість фізичних знань на практиці й у
повсякденному житті; допомогти учням у генеруванні наукових і технічних ідей;
навчити працювати самостійно; формувати в учнів почуття колективізму, уміння
відстоювати власні переконання, обґрунтовувати свою точку зору з різних тем або інших питань.
Обладнання: фізичні
прилади, 3
склянки, папір, вода, яйце, пляшка з вузьким горлечком, хустинка, цвях, свічка,
сірники .
Форма проведення: конкурс.
Програма
заходу
І.
Фокуси-експерименти.
II. Екологічна
вікторина
ІІІ. Конкурс
«Чорна скринька»
IV. Конкурс «Збирачі формул»
V. Конкурс «Пантоміма»
VI. Конкурс «Гонка за лідером»
VІІ. Гумористична сторінка.
VІІІ. Підсумки. Нагородження переможців.
Хід заходу
Вступне слово вчителя. Шановні гості! Я і мої помічники
доведемо вам, що фізика — наука не тільки теоретична, а й практична, а ще вона
цікава, лірична, гумористична й прагматична.
На вас чекають цікаві вікторини, маленькі
відкриття, різноманітні розваги і багато іншого.
Ведучий 1. Фізика — слово дзвінке і
разюче:
В ньому хмаринка і сонце палюче,
Все, що літає, дзвенить і
блищить,
Плаває в водах, холоне, кипить.
Ведучий 2. На всі боки озирнись
І уважно подивись,
Ти побачиш тоді враз
Фізику навколо нас!
Разом. Поєднаємо ми, звісно,
І цікаве, і корисне!
Учитель.
Для участі у наших конкурсах, відкриттях потрібно
дві команди. Прошу команди зайняти свої місця. Кожна команда зараз
представить свою візитку.
(Команди представляють свої назву, емблему, девіз)
У нас є журі, яке буде слідкувати за
ходом конкурсу і оцінювати команди.
Ведучий 1.Зараз ми покажемо вам
декілька фокусів. На перший погляд все це схоже на містику ,однак це можна дуже
легко пояснити, знаючи фізику. Одна команда демонструє фокуси, а протилежна команда їх пояснює. За плавильне тлумачення
фокусів учні отримують по 3 зірочки, за неповне — 1 зірочку.
І. Фокуси-експерименти.
1. Фокус зі склянкою води. Склянку, заповнену водою більше ніж наполовину,
накривають аркушем паперу і різко перевертають. Папір триматиметься. Чому?
Пояснення. Зовнішній атмосферний
тиск більший, ніж тиск води і повітря у склянці.
2. Хустинка, що не горить. Носовичок сильно намочити
у воді і трохи викрутити. Потім змочити спиртом і запалити. Коли полум'я
згасне, носовичок залишиться цілим.
Пояснення. Не згорів, тому що вода
має високу теплоємність.
3. Папір і цвях. Залізний цвях обгортають
тонкою смужкою паперу і тримають у полум'ї свічки. Папір певний час не
загоряється. Чому?
Пояснення. Теплопровідність заліза велика, тому цвях відводить теплоту від паперу.
4. Нагріваємо воду в
паперовому стаканчику на полум'ї свічки. Папір не горить. Чому?
Пояснення.
Вода має
велику теплоємність.
5. Три склянки й аркуш паперу
Завдання. Для виконання завдання необхідно мати
три склянки й аркуш з учнівського зошита. Необхідно встановити склянку на аркуш
паперу, що, як місток, з’єднує дві склянки. Якщо зробити з аркуша гармошку, то
виконати завдання буде дуже легко.
Запитання. Чому, якщо зробити з паперу гармошку,
його жорсткістъ зростає? Як ще можна класти аркуш, щоб він витримав склянку?
Пояснення явища. Якщо з аркуша зробити гармошку, у
нього заявляться ребра жорсткості, які значно збільшують міцність i жорсткість
конструкції. Також можна скласти аркуш у вигляді трубки або двох трубок.
6. Варене куряче яйце саме залазить
у пляшку після того, як у ній згорів клаптик паперу. Чому?
Пояснення. Повітря в пляшці
розріджене. Зовнішній атмосферний тиск більший, ніж у пляшці.
Ведучий 2. А
зараз завдання для глядачів:
На дно тарілки кладуть монету і наливають
трішки води, щоб вона лише прикрила монету. Завдання полягає в тому, щоб
дістати монету, що лежить на дні тарілки з водою, не замочивши рук, за
допомогою склянки, свічки і сірників.
Пояснення. Тримаючи склянку над
полум'ям свічки, прогрівають повітря у склянці протягом 10 с. Потім одразу
треба поставити склянку в тарілку з водою поряд із монетою. Через деякий час
вода почне втягуватись у склянку і монету можна буде взяти, не замочивши рук.
Це відбувається тому, що повітря у склянці холоне і його тиск зменшується і
стає менший за атмосферний. Зовні тиск на рівні країв склянки дорівнює сумі
тисків атмосферного і водяного стовпа. Вода внаслідок різниці тисків заходить у
склянку.
Учитель. Було цікаво? Так! А
тепер продовжуємо. Фізика тісно пов'язана з багатьма науками та галузями життя
людини. Прояви фізичних явищ, процесів і законів ми маємо у тваринному і
рослинному світі. Зараз на вас чекає зустріч з екологічним боком фізики.
(Проводиться екологічна вікторина. За
правильну відповідь учні отримують 3 зірочки, а за неповну — 1 зірочка.)
II. Екологічна вікторина
1.
Як лисиця використовує великий пухнастий
хвіст під час бігу?
Відповідь. Лисиця використовує
його як кермо, що дає змогу робити круті повороти.
2. Пояснити
зміст прислів'я: «Коси, коса, поки роса».
Відповідь. Мокра трава має
більшу масу, а, отже, й інерцію спокою.
3. Чому кістки
у птаха наповнені не кістковим мозком, а повітрям?
Відповідь: Щоб добре літати,
треба мати легкий і разом з тим міцний скелет. Маса усіх кісток
двокілограмового птаха-фрегата лише 115 г .
4. Чому під час
прополювання буряна слід витягати з ґрунту повільно, уникаючи ривків?
Відповідь. Повільно витягуючи бур'яни, виполюємо їх з корінням, якщо
ж тягнути ривком, то бур'ян унаслідок інерції не встигає прийти в рух, стебло
переривається, а коріння залишається в землі.
5. Крокодили
іноді ковтають камінці, маса яких становить близько 1% від маси їхнього тіла.
Для чого вони це роблять?
Відповідь. Камінці служать
баластом, який дає змогу крокодилу ходити дном річки і швидко затягувати жертву
під воду.
6. Як курка
може удвічі збільшити тиск на підлогу?
Відповідь. Піднявши одну лапу.
Площа опори при цьому зменшується удвічі й у стільки ж разів збільшується тиск.
7. Чому
маленька бджола створює своїм жалом великий тиск? Відповідь. Жало у
бджоли дуже гостре. І навіть мала сила, що діє на
надзвичайно малу площу, здатна створити
великий тиск.
8. У слона
коротка шия, що заважає йому нагинатися до водойми. Як же йому вдається
напитися?
Відповідь. Слон несвідомо
використовує атмосферний тиск: він опускає хобот у воду і втягує в себе
повітря. Під дією атмосферного тиску хобот наповнюється водою, потім слон
згинає його і вливає воду до рота.
9. Чому гуси і
качки плавають у воді і виходять з неї сухими, а кури тонуть?
Відповідь. Гуси і качки змащують
своє пір'я жиром зі спеціальної залози, що міститься на куприку. Тому воно не
змочується водою і вода не проникає в товщу пір'я, за рахунок чого вага птаха
менша, ніж архімедова сила. Кури не мають таких залоз.
10. Чому очі
кішки яскраво світяться в темряві, якщо на них спрямувати світловий промінь?
Відповідь. Очі кішки, як і інших
тварин, відбивають світло в напрямі, протилежному до напрямку розповсюдження. Око
кішки являє собою систему із лінз та увігнутого дзеркала.
А поки журі підраховує ваші зірочки звучить музична
пауза
Пісня на фізичну тематику (музика на слова
пісні «Надежда»)
Вчитель. А зараз до вашої уваги конкурс «Збирачі
формул» . На столі хаотично розкладені букви й символи, з яких необхідно скласти
формули.
Максимальна оцінка ― 2 зірочки
ІІІ. конкурс «Збирачі формул»
(Учні складають формули)
Вчитель. Просимо журі
оцінити відповіді команд та оголосити перші результати.
IV . Конкурс «Чорна скринька»
Вчитель. Увага! Чорна скринька! (команди повинні розгадати, що знаходиться в чорному ящику). За
кожний вгаданий предмет ― по 1-му балу.
1.
Дві сестри гойдалися,
Правди домагалися,
Ледве не побилися,
Раз — і зупинилися.
Що знаходиться в чорній скриньці?
(Терези)
2.
Не
кущ, а з листочками.
Не сорочка, а зшита.
Що знаходиться в чорній скриньці?
(Книжка)
3.
Все
розкажу, хоч і без язика,
Коли буде ясно, а коли — хмарно.
Що знаходиться в чорній скриньці?
(Барометр)
4.
Як подивишся на нього,
Бачиш в нім себе самого
Отаким, яким буваєш,
Що це, друже? Відгадаєш?
Що знаходиться в чорній скриньці?
(Дзеркало)
Ведучий 1.
Учасники у нас всі спритні, здібні,
Чи є ще до них подібні?
Потомились? Діло втому
Їм потрібно зняти втому.
Відпочинок – справа звична,
Для них пауза музична.
Пісня про фізику ( мелодія на слова
пісні «В саду гуляла»)
V. Конкурс «Пантоміма»
Вчитель. За допомогою міміки і жестів показати фізичний прилад.
Оцінюється 2-а зірочками. (команди
отримують картки з назвою приладів: терези, динамометр, магніт, термометр).
VI. конкурс «Гонка за лідером»
Вчитель. З зараз кожній команді зачитуємо по 10 питань,
відповівши на які вони можуть отримати 10 зірочок та перемогти суперника. (по 1 зірочці за кожне питання)
Питання для 1-ї команди
1.
Для чого
підошви спортивного взуття роблять рельєфними? (Щоб збільшити
силу тертя)
2 Чи можна потяг
вважати матеріальною точкою, якщо:
А) розглядати його рух
вздовж станції (не можна);
Б) розглядати його рух від
Києва до Львова (можна).
3. Чому
сталева, алюмінієва і срібна ложки,однакові за формою і розміром, мають різну
масу? (Тому що різна густина).
4. В якому
чайнику краще запарювати заварку: металевому чи порцеляновому? (Порцеляна як поганий провідник тепла
повільніше нагрівається й охолоджується)
5. Як
підключається в коло амперметр? (Послідовно)
6. Чому
птахи з великими крилами (шуліки, орли) можуть триматися в повітрі, не махаючи
ними? (Тому що широкі крила дають змогу
птахам ніби «спиратися» на конвекційні потоки теплого повітря)
7. Чому собака в спеку висовує язик? (У шкірі собаки відсутні потові залози. З
язика випаровується волога, і тіло охолоджується)
8. Чому опік шкіри від киплячої олії сильніший,
ніж від киплячої води? (Температура
кипіння води 100оС, а олії – майже втричі вища)
9. Чому крапля води розтікається на підлозі, а
крапля ртуті – ні? (Тому що молекули
ртуті не взаємодіють з молекулами підлоги)
10. Скільки секунд в одній годині? (3600)
Питання для 2-ї команди
1. Чому камінь
кинутий вгору, падає на землю? (Завдяки
силі земного тяжіння).
2.
Чому в гарячому
чаї цукор швидше розтопиться, ніж у холодному? (За вищої температури явище дифузії проходить швидше).
3.
У вагоні
поїзда, що рухається по мосту через річку, на столику лежить яблуко. У русі чи
спокої перебуває яблуко відносно:
А)
столика (у спокої);
Б) моста
через річку (у русі);
В) води
в річці (у русі).
4.
Чому в
холодному приміщенні насамперед мерзнуть ноги? (Тому що холодне повітря в такому приміщенні знаходиться знизу, біля
підлоги).
5.
Чому важко
писати по мокрій дошці? (На мокрій
поверхні сила тертя менша).
6.
Як
підключається в електричне коло вольтметр? (Паралельно)
7.
Чому в термосі
подвійні стінки? (Між стінками термоса є
повітря, яке має низьку теплопровідність)
8.
Чому у морі
легше плавати, ніж у річці? (Тому що у
морі густина солоної води, а отже, і сила Архімеда більша)
9.
Чому молекули
не можна вважати найдрібнішою частиною речовини? (Тому що молекули складаються з атомів)
10.
Чому заєць, рятуючись від собаки, часто різко
стрибає в різні боки, і собаці важко його наздогнати, хоча він бігає швидше за
зайця? (Тому що заєць використовує
властивість інерції, а собака, не чекаючи стрибка, не може миттєво змінити
напрям)
Вчитель. Просимо журі підрахувати зірочки кожної команди та
визначити переможців. А поки журі визначає переможців, ми знову надаємо слово
нашим ведучим.
Ведучий 1 Наша Україна- це невичерпна скарбниця мякого гумору, тонкої
іронії. Гуморески, смішинки свідчать про те, що наш народ робить не тільки
великі відкриття, а й має жартівливу вдачу.
Ти звернув увагу, друже милий, що таке
в житті веселе слово? Гумор надає людині сили, коли в серці сяє веселково. А
зараз до вашої уваги «Гумористична сторінка»
VІІ. Гумористична
сторінка.
Ведучий 2
В
Ньютона яблуко влучило...
Спасибі - не каміння.
І він
планети пов'язав
Законами тяжіння.
Дійсно,ми
не будемо зараз міркувати над тим,як Ньютону „вдалося” відкрити закони. А
пропонуємо свою „версію” відкриття всесвітнього тяжіння.
( Виходить
„яблуня”, на шиї табличка „Антонівка”. Стає на стілець, дістає з кишені яблуко,
починає їсти. На „яблуні” також навішані яблука. Під яблунеюсідає Ньютон і
починає думати. Огризок від яблука „яблуня” кидає Ньютону на голову. Ньютон
піднімає голову, потім підскакує, пробуючи зірвати яблуко, але „яблуня”
піднімає вище гілки-руки.Ньютон ходить навколо яблуні і знову задумався.
Трохи
віддалік стоять Сусід і Сусідка.)
Сусідка. Он подивись,що генії
роблять. Думають,зараз щось надумають. А ти? Все саджаєш свої яблуні,а закони
сусід відкриває.І на кого я свою молодість потратила? Сватався до мене Ісаак,
але я пішла за садівника. А була б жінкою лорда.
Сусід. Зате ж весною,як
зацвітуть яблуні,стоїть така краса навкруги !А восени цих яблук сила-силенна.
Навіть під нашою антонівкою сусід любить сидіти, яблуками ласувати.
Сусідка. А якби ти продавав
яблука,то мав би грошей більше,ніж він. А ти роздаєш. Та ще й дозволяєш гуляти
по нашому садку чужим. („Яблуня” знову кидає яблуко на
голову Ньютону).
Ньютон. І чого воно падає на
Землю? Може, це всі тіла між собою притягуються, як яблуко до Землі?Та це ж
буде новий закон ! Закон всесвітнього тяжіння! Піду, запишу, доки не забув. (Виходить).
Сусідка. Дивись, дивись,уже
побіг з яблуком в руках. Уже щось надумав,новий закон відкрив А потім буде всім
казати,що сам додумався. А це ж наша яблуня йому підказала. Піди зрубай її
негайно. Зрубай,бо поб'ю і покину. (Виштовхує сусіда. Сусід виходить
з великою бутафорською сокирою. Рубає „яблуню”, вона падає. Входить Ньютон. В
руках великий плакат із записаним законом).
F = G m1 m2 / R2
Ньютон. Ось,новий закон
відкрив. А де ж яблуня? Хотів їй показати. (Із
жалем дивиться на „яблуню").
- Жаль,а
були такі смачні антонівки...
(Кидає плакат і з сумом виходить).
Сусід.(Піднімає огризок
яблука і плакат). - Добре,що зернятка залишились. Вирощу нову яблуньку. Хай
росте на радість нащадкам. Може,під нею сидітиме ще якийсь новий Ньютон або
Ейнштейн і зробить нове відкриття. І назву новий сорт Ньютонівкою.
Ведучий. Пройшли роки. І
знову,як колись,у далекому 1667 році,росте в саду яблуня Ньютонівка (знову стоїть „яблуня” з табличкою „Ньютонівка’).
Нащадок сусіда.
(Входить з плакатом). Від мого далекого предка-садівника
у спадщину одержав я сад і запис закону всесвітнього тяжіння. Коли я сидів під
яблунею і яблуко впало на мою голову, мене осінила думка : а закон можна
уточнити, поставити крапку після формулиІ Я швиденько запатентував свій
винахід. І ось цей патент. (Читає патент).
Нащадок. Патент № 1667 - 2000 на
визнання закону всесвітнього тяжіння (уточненого):
F = G m1 m2 / R2 (.)
Винахідник
- Ісаак Ньютон і Сусід.
(уточнення
- крапка).
- Одержавши
„капітал” за винахід, я відкрив фірму „Нью-Сусід”. Емблемою фірми є яблуко
сорту „Ньютонівка”. Фірма дарує всім присутнім гостям яблука і на згадку іменні
медалі з гілки „Ньютонівки”, яка мені допомогла. (Роздають яблука і „медалі” з
яблуневої гілки).
Вчитель. Поки
наші учасники готуються до театралізованої вистави для вас звучить пісня «Краю мій, доленько моя»
пісня
«Краю мій, доленько моя»
Вчитель. Наші учні дотепні, артистичні. До вашої уваги театралізована вистава „Легенда про Архімеда”.
Частина перша
( Під
музику у зал заходять цариця,жриця, Архімед, танцівниці, придворні, вартові.
Цариця сідає на трон. Під музику танцівниці виконують танець. Раптом музика
замовкає. Усі встають і,аплодуючи,вітають царя,який входить^зал.)
Цар. Сьогодні у нас великий деньІ
Римляни зняли облогу міста і відплили від Сицилії. То ж подякуємо богам за нашу
перемогу! (Усі піднімають руки
вгору,
аплодують, а танцівниці під музику виконують інший танець).
Перемога
далася нам нелегко і вона не випадкова. Нині військові машини виявилися кращими
за римські. Їх винайшов наш математик,механік,астроном та інженер Архімед. Серед них були машини,які
кидали каміння та свинцеві кулі на величезні відстані. Вони навели на римлян
такий жах,що ті побоялись йти на другий приступ. Наші воїни боронилися
відважно,але не змогли б перемогти без мудрості та знань Архімеда...
Цариця. Так я і знала, що про
нас забудуть. Під час того,як тривала облога Сіракуз, великий Архімед сказав,
що без жінок з ворогами не впоратися. Він наказав нам взяти свої дзеркала і
стати на стінах міста. Потім за його командою ми направили сонячні
промені,відбиті від дзеркал,спочатку на вітрила корабля - вони загорілися,потім
на вітрила другого - він спалахнув,далі на третій корабель і він також
загорівся. Римляни з жахом відступали. А тепер про нас забули?
Цар .Що ви,ніхто не забув про
вас. Ми ще раз вітаємо мудрість Архімеда та відданість наших жінок.(Цар встає з трону і вітає царицю разом із присутніми.)
Цар .Покликати сюди майстра! (Входить майстер
із короною в руках.)
Головна
жриця храму ЗевсаІ У знак перемоги над Римом дарую храмові золоту корону.
Помісти її на головний вівтар.(Жриця бере від майстра
корону.)
Жриця. Великий царю!Дякую!Але
чи дозволиш ти мені перевірити чесність майстра! Ти дав майстру дві міри
золота. Чи усе золото використав майстер на корону?
Цар.
Перевір. (Жриця бере динамометр і зважує корону.)
Жриця. Так,тут дві міри. Але чи
із чистого золота зроблена корона?!Може майстер додав до неї срібло,а частину
золота забрав собі?...Це може викликати гнів Зевса.
Цар.
О,мудрий Архімеде! Це завдання гідне тебе. Визнач,чи є у короні домішки срібла.
(Під звуки музики всі виходять.)
Частина друга
(Ванна
кімната. Банщик під музику готує ванну. Заходить Архімед із короною і
динамометром у руках.)
Архімед. Яка красива корона і
якої складної форми. Шкода ламати її. Але як визначити,чи є у короні домішки
срібла?..Золото - дуже важкий метал,а срібло значно легше. Якщо корона зроблена
не із чистого золота,а є сплавом золота і срібла,то її об'єм повинен бути
більшим за об'єм корони з чистого золота такої ж ваги.
Отож,потрібно
визначити об'єм корони.
Банщик. Архімеде! Ванна готова.
Архімед. Зараз іду.
Банщик. Ось так завжди.
Спочатку каже : „Підготуй ванну ” , а потім :
„Зараз,
зараз”. Вода ж холоне!
Apxiмед. Іду, вже іду.
* * *
Був Архімед наук знавець Як винахідник
знаний Коли йшли
справи нанівець Він йшов прийняти ванну.
Так
ванну полюбив старий Хоч прісну,хоч солону,
Що
якось,сидячи у ній Він
винайшов закона.
(Архімед
скидає хітон,залишаючись у набедренній пов'язці,залазить у ванну. З ванни
вихлюпується вода.)
Архімед. ДивисьІ Я занурився у
воду,її рівень піднявся,а я ніби став легшим...Банщик! Подай сюди корону і
вагу...
Зважую корону у повітрі,а потім у воді. У воді
на корону діє виштовхувальна сила,яка дорівнює вазі витісненої води. Так...
Густина води відома. Отже,зараз вирахую об'єм корони... Готово ! Тепер треба
пригадати об'єм двох мір золота. Так, так... Об'єм корони більший, ніж об'єм
золота. Отож,у короні є домішки срібла! Евріка!!! (Вискакує з ванни
і біжить, незабаром повертається.)
Е,ні! Голим я не піду, хоч би заради того, що
про це розповідатимуть у школах протягом тисячоліть. (Одягає
хітон і виходить.)
Банщик. Отак
завжди. Думає,що він сам зробив велике відкриття. А я знаю : якби не моя ванна
і я, то нічого не вийшло б. Отже,причина відкриття - я. Ось так! (Гордо
виходить).
Частина третя (Тронний зал, під
музику заходять діючі особи. Вбігає Архімед.)
Архімед.
Великий царю! Я виконав твоє завдання! Боги осінили мене і я визначив,що в
короні є домішки срібла. Майстер вкрав частину золота.
Жриця. Нехай
гнів Зевса впаде на його голову!
Цар.
Вартові! Арештуйте злодія!
(Майстер непритомніє, вартові його виносять.)
Архімед. Шляхом
роздумів я дійшов висновку : „Тіла,перебуваючи у рідині,гублять у своїй вазі
стільки, скільки важить рідина,взята в об'ємі тіла”. Цей висновок
настільки важливий, що я нарікаю його
законом. Ним будуть користуватися віками.
(Усі аплодують Архімедові,під музику виходять.)
VIІІ. Підсумки.
Нагородження переможців.
Учитель. Ось які
цікаві історії відбувалися з видатними фізиками у різні часи. Справді, фізики -
це люди веселі, цікаві, дотепні. А наша з вами зустріч закінчується, але,
сподіваємося, не закінчаться наші зустрічі з фізикою як із цікавою, незвичайною
наукою. Прошу журі оголосити переможців наших конкурсів та вікторин.
Ведучий 1. Усе, що навколо, при
чому живем,
Словом "природа" ми звично зовем.
Ведучий 2. Знати природу і вміти
в ній жити
Фізика вчить нас, її нам хвалити!
Ведучий 1.
Швидко все проходить і
минається
Як один день, промайнув цей час
Тільки дружба наша не кінчається,
Хай вона триває цілий вік.
Ведучий 2. Швидко спливли хвилини,
От
і прощатись пора
Я на прощання всім зичу
Щастя,
здоров’я, добра.
Звучить пісня «А ми бажаєм вам добра»
Учитель. Дякую за увагу. До нових
зустрічей!
Немає коментарів:
Дописати коментар